Як пережити смерть близької людини

24 лютого розділило наше життя на “до” та “після”. Важко повірити, що у 21 столітті люди дізналися, що таке війна, голод, зневоднення не з підручників історії, а в реальному житті. Чернігів, Харків, Суми, Маріуполь, Ірпінь, Буча — ці міста найбільше “звільнили” окупанти. На заході країни поки відносно тихо. Тихо і у Хмельницькому, але у всіх хмельничан серце болить за Україну та її захисників. Тим більше, що Хмельниччина серед лідерів мобілізованих чоловіків у ЗСУ. Звичайно, що поки в Україні триває війна людські втрати неминучі. Це важко, боляче, але потрібно продовжувати життя… Сьогодні ми поговоримо про те, як пережити смерть близької людини. Деталі читайте на сторінках сайту khmelnychanka.info.

Вся Україна в скорботі

За місяць війни загинуло щонайменше 40 військових з Хмельниччини. Це непоправна втрата для нашої області та країни. Щодня гинуть не лише військові, а й цивільне населення, діти… Душа болить через жахіття, які відбувається на фронті, на окупованих територіях. Проте наша біль не зрівняється з болем матері, яка втратила сина чи з скорботою дружини у якої загинув чоловік, сестри у якої війна забрала брата і т.п.

Психологи зазначають, що кожна людина індивідуально переносить втрату. Все залежить від складу характеру, темпераменту та наскільки значуща була втрата. 

A single rose placed on a grave

Поради психологів: як подолати біль від втрати

  1. Не ігноруйте біль. Лише людина, яка пережила втрату рідної чи близької людини може вас зрозуміти. Це надзвичайно важко морально. І ця біль є нестерпною. Не терпіть та не блокуйте свою біль. Не намагайтеся показувати оточуючим, яка ви сильна. Від цього буде лише гірше.
  2. Не стримуйте емоції. Сльози, страх, злість чи ненависть являються нормою. Це реакція на втрату і не потрібно переживати, що подумають люди. Головне — це думати про себе та своє самопочуття. Якщо вам хочеться плакати — плачте, кричати — кричіть. І навпаки — якщо вам легше перенести свою біль на самоті, в спокої, без сліз, то це також варто враховувати. Прислухайтеся до свого організму та своїх бажань. 
  3. Часові рамки. У болю немає меж. Скорботу на можна поставити на паузу. Ви маєте право сумувати скільки завгодно. Але необхідно чітко розмежовувати сум з депресією. 
  4. Продовжуйте жити. Якщо ви почали працювати, навчатися, зустрічатися з друзями, то це не означає, що ви забули про втрату. Поступово повертатися до звичного життя — це нормально. 
  5. Здоров’я та самопочуття. Під час суму та скорботи важливо дбати про своє здоров’я. Це дуже важливо і тому не варто ігнорувати якщо у вас з’явилися проблеми з самопочуттям.

Ми не знаємо скільки ще буде тривати війна, скільки ще вона принесе смертей. Проте, якщо ви вже втратили близьку людину, то найкращі ліки — це час. Відчуття горя, суму нікуди не дінеться, але воно притуплюються. Ви вчитеся жити з цим. І оточуючі можуть вам лише поспівчувати та вислухати при потребі. 

Сподіваємося, що війна дуже скоро завершиться і ми знову зможемо жити в мирній, процвітаючій Україні! Міцного здоров’я та терпіння всім нам!