Вишивка у нас асоціюється, в першу чергу, з вишитою сорочкою чи сукнею. Адже ці українські народні вбрання стали надзвичайно популярними серед українців. Вишиванки стали носити не лише на День Незалежності України чи День державного прапора, а й на урочисті свята, як то хрестини, ювілеї та навіть весілля. Сьогодні ми поговоримо про вишивку нашого регіону. Більше інформації дізнайтеся на сторінках сайту khmelnychanka.info, з посиланням на podillja.blogspot.com, “Всім”.
Найпоширеніший вид народного декоративно-прикладного мистецтва
Вишиті сорочки, сукні, рушники, скатертини, серветки — все це частина української культури. У кожному регіоні є свій орнамент, кольорова гама, яку використовували майстри. Хмельницька область не виключення. Наші предки з давніх-давен займалися вишивкою і таким чином прикрашали одяг. До прикладу, на Великдень існувала традиція одягати новий одяг на Хмельниччині. Саме тому жінки за кілька місяців до свята шили для всіх членів сім’ї нове вбрання. Була присутня на одязі і вишивка.
У другій половині ХІХ — на початку XX століття художньою вишивкою цікавляться історики, колекціонери, науковці-етнорафи. Навіть були організовані земські школи де інструктори покращують якість вишивки. Згодом Подільське земство видає альбом узорів вишивок XVIII—XIX століть.
До середини ХІХ століття для вишивки використовували нитки ручного прядіння. Такі нитки власноруч фарбували, натирали воском та жиром. А потім стали використовувати привозні кольорові нитки та навіть бісер. До речі, в нашій країні використовується понад сто технічних засобів використання вишивки. На Поділлі популярна була вишивка низзю, яка має декілька різновидів. Крім цього, використовувалася також гладь, хрестики, штапівка тощо. А ось що стосується кольорової гами, то кількість кольорів у подільській вишивці обмежена. В основному використовували чорні, червоні, зелені, жовті кольори. Але знову таки все залежить від місцевості. До прикладу, у селах Куча, Слобідка Хребтів Новоушицького району зустрічаються вишиті сорочки товстими нитками. Таким чином вишивка виходить рельєфна. У цих населених пунктах домінує чорний колір з вкрапленням червоного та вишневого. А ось у селі Голенищево Летичівського району є вишивка де використовували чорні, червоні та жовті кольори.

Орнамент подільської вишиванки
Велике значення для вишитих робіт має орнамент. У ХІХ столітті на Поділлі використовувався переважно геометричний орнамент. Згодом почали вишивати хрестиком і на вишиванках почали з’являтися рослини, квіти. Відповідно вишитий одяг ставав яскравішим та виразнішим. І найцікавіше, що кожен орнамент мав своє значення та виконував роль оберега. Цікавий факт — вишитий малюнок передавався від покоління до покоління. Жінки або придумували свій малюнок або використовували той, що передавався у спадок. Чужий орнамент не використовували, адже таким чином можна забрати чужу погану долю.
Особливо цікавими та святковими виглядали весільні сорочки. Їх вишивали дівчата самостійно. Ще задовго до одруження дівчата в юному віці робили заготовки або повністю вишивали собі вишиванку. Що стосується чоловічої сорочки, то її вишивала дівчина після заручин. На весільному вбрані були свої малюнки: дерево життя, букет з квітів, бутони. Це є символами продовження роду.
Вишита сорочка є надзвичайно популярною серед сучасних українців, проте історія вишивки триває не одне століття. Наші предки приділяли вишитим виробам велике значення. Вишита сорочка була не лише красивим одягом, а й своєрідним оберегом. У кожен орнамент, листочок, квіточку та навіть колір вкладався свій зміст.
А у вас є вишиванка? Чекаємо на фото з вишитим одягом у соціальних мережах.