Історія Свято-Троїцького жіночого монастиря на Хмельниччині

Хмельницька область багата на пам’ятки архітектури. Особливе місце займають храми. Їх на території краю також велика кількість. Вони мають свої сторінки історії, своє минуле. Сьогодні ми поговоримо про Свято-Троїцький жіночий монастир, який розташований у селі Сатанівська Слобідка, що на Городоччині. Більше інформації дізнайтеся на сторінках сайту khmelnychanka.info.

Дата будівництва не відома 

Коли точно був побудований храм невідомо, але у 1600 році монастир вже функціонував. Історія Поділля буремна і влада в регіоні час від часу змінювалася. Це впливало і на монастир, тому багато чого бачили стіни храму.

Відомо, що при монастирі діяв єдиний а Україні цех лірників. Хто такі лірники? Це музиканти, народні співці, які мандрували та співали різних пісень (релігійні, про козаків, жартівливі). Цьому ремеслу лірники довго навчалися. Зазвичай, навики гри на лірі та пісні передавалися у спадок.

Потрібно зазначити, що монастир спершу (1709-1793 роках) був унійним чоловічим монастирем Чину Святого Василія Великого, з 1793 року православним чоловічим, а вже після 1899 року монастир став жіночим.

Ігумени монастиря 

Ігумен — це настоятель чоловічого монастиря, а Ігуменя настоятелька жіночого монастиря. 

Вважається, що першим унійним ігуменом став Вартоломій Холодинський, який був сином священика. Але рішення піти в монахи спонукало горе. Під час служби в церкві його батькові татари відтяли голову. Це настільки вразило чоловіка, що він пішов у монахи. За часів керівництва монастирем храм отримав город та 200 десятин землі.

У період з 1732 по 1762 роки настоятелем монастиря був Варлаалам Савицький. Саме він збудував церкву, яка збереглася до наших днів. Цікавий факт — багато стонет років тому біля підніжжя гори стояла дерев’яна церква. У 1744 році її розібрали, адже будівля вже була не придатна. Проте після неї залишилися печери в скелі. Що стосується сучасної церкви, то вона була збудована у 1774 році.

Отець Модест Сільницький був одним з унійних ігуменів. Саме він почав писати, у 1770 році, літопис монастиря. Його справу продовжували наступники та писали літопис 23 роки. Додамо, що літопис написаний польською мовою та знаходиться у одній з Львівських бібліотек.

Монастир розвивався та змінювалися настоятелі храму. Станом на 1815 рік в монастирі були церква з кам’яною дзвіницею, ще одна дзвіниця, келії, трапезна, кухня, мури, погріб, а ще дерев’яна хата та конюшня. Крім того, монастирю належало два садки та ліс, а ще поселення: 41 чоловік та 40 жінок.

У 1899 році чоловічий монастир було перетворено на жіночий. У 1914 році монастир зазнав руйнувань. Його намагалися відновити, проте у 1929 році монастир закрили. У 1942 році відновили церкву і келії. У 1962 році храм знову закрили, а стіни почали руйнувати. У 1989 році монастир було повернуто православній громаді.

Архітектура

Як вже було зазначено вище у монастирі була побудована Троїцька церква, датується першою чвертю XVII століття. Цікавим елементом церкви є встановлений, у 1774 році, сонячний годинник. Схожі годинники є у Ужгороді та Меджибожі, але у Троїцькій церкві циферблат не намальований, а вирізьблений. Для виготовлення цього годинника були запрошені досвідчені різьбярі та скульптори.

Цікава туристам і в’їздна брама, яка збудована у стилі бароко. Брама кам’яна та виглядає незвично.

Ось така історія Свято-Троїцького жіночого монастиря на Хмельниччині. Якщо плануєте відвідати святиню, то він розташований у трьох кілометрах від смт. Сатанів. Тут дуже затишно та панує особлива атмосфера.

Сподіваємося, наш матеріал був для вас пізнавальним і ви більше дізналися про рідний край.

.,.,.,.