Родину Мазурів знають більшість хмельничан. Про талановитого скульптура Миколу Мазура ми вже писали. Він створив для Хмельницького багато прекрасних скульптур. Сьогодні ми поговоримо про, не менш талановиту, Людмилу Мазур — дружину Миколи Івановича. Людмила Мазур осучаснила народну витинанку, член Національної спілки художників України, лауреат численних премій, дипломант міжнародних та всеукраїнських виставок. Більше про життя та творчість нашої землячки читайте на сторінках сайту khmelnychanka.info з посиланням на “Є”.
Кохання всього життя
Людмила народилася у Вінницькій області, проте в дитинстві переїхала з батьками до Хмельницького. Її мама була родом з нашого міста. Після закінчення школи вступила до Одеського державного училища імені М. Грекова, на живописне відділення. Саме в навчальному закладі Людмила познайомилася з Миколою. Вони навчалися на одному факультеті. У пари зав’язалися стосунки і хлопець поїхав за коханою у Хмельницький. У пари народилося двоє дітей. Первісток — син Богдан, який пішов стежкою батьків, став народним художником. Він лауреат Шевченківської премії, живе та працює в столиці. Донька Оксана теж творча особистість. Оксана згадує, що мама не хотіла аби вона була художницею. Бажала аби в сім’ї була бодай одна “нормальна людина”.
Були різні часи в житті родини Мазурів. Микола та Людмила навіть деякий час жили у художній школі, в класі. Сім’я не мала квартири. Також інколи не вистачало грошей. Лише кефір та хліб. Проте Людмила була настільки мудрою та доброю, що ніколи не дорікала чоловікові. Сім’я жила у взаєморозумінні, любові, підтримці. Вони творили разом.
Про творчість Людмили Мазур
Більшість хмельничан знають про скульптури Миколи Мазура, проте Людмила також була геніальною художницею. Друзі родини кажуть, що вона була ніби в тіні, проте водночас і основним стержнем.
Микола Мазур порівнював творчість Людмили з Далі, Пікассо і зазначав, що її геніальність до кінця не зрозуміли.
Донька Оксана пояснює, що у часи навчання її батьків, все було класичне, в тому числі і мистецтво. Але Людмила відмовилася від класичного підходу та шукала щось нове. У неї було унікальне бачення світу, тому і картини були особливими.
Потрібно зазначити, що Людмила Мазур була відразу помічена зі своєї першої спроби вийти на республіканський рівень. А ще з першої виставки її прийняли до Спілки художників. Таке трапляється дуже рідко.
Витинанки Людмили Мазур вражали усіх. Адже вона зі звичайного радянського кольорового паперу могла зробити шедевр. Єдиний недолік — папір це не надійний матеріал. Вважають, що Людмила Мазур відкрила новий напрямок в живописі. І вона б зробила ще більше якби не хвороба.
У 2000 році Людмила Мазур померла у Києві, проте поховали її все-таки у Хмельницькому. Через п’ять років у вічність відійшов і Микола Мазур. Ще за життя Микола Іванович мріяв аби у обласному центрі видали великий альбом з роботами його дружини.
Людмила Мазур — талановита хмельничанка, яка подарувала нам велику кількість унікальних робіт. Її авторські роботи зберігаються у Хмельницькому обласному художньому музеї. Також картини Людмили Мазур є у приватних та музейних колекціях. Її творчість знають у таких містах України, як Київ, Одеса, Львів та за кордоном. А ще на її честь засновано обласну дитячу премію.
Наш регіон може похизуватися великою кількістю талановитих жінок. Деякі з них вже не з нами, проте вони залишили після себе дивовижний слід. Їхні роботи, твори, картини, пісні, досягнення вражають та надихають.
Сподіваємося, наш матеріал був для вас пізнавальним і ви більше дізналися про творчість Людмили Мазур.
