Як хмельничанам заспокоїти дитину під час війни 

Третій тиждень війни. Третій тиждень жахіття, сліз та тривоги. Таке враження, що ця війна триває вічність, а не 21 день. У місті Хмельницькому тихо, проте все нагадує, що в країні повномасштабна війна. Гинуть наші хлопці, гине мирне населення… Напевно немає такої людини, яка б не говорила про війну, в тому числі, і діти. Сьогодні ми поговоримо про те, як заспокоїти дитину під час військових дій. Більше інформації дізнайтеся на сторінках сайту khmelnychanka.info.

На Хмельниччині багато переселенців з дітьми

У Хмельницькому відносно тихо, проте це не означає, що хмельничани забули про війну. У нашому регіоні активно працюють волонтерські організації, пересічні громадяни намагаються допомогти фізично, матеріально, морально. Щодня до обласного центру приїздить тисячі внутрішніх переселенців, які, або залишаються в області, або зупиняються на декілька днів. Українці з окупованих територій розповідають про жахіття, які їм доводилося пережити. Психологічної допомоги потребують дорослі, літні люди, підлітки, діти. Психологи зазначають, що в умовах війни особливо вразливі підлітки, адже вони вже розуміють, що відбувається в країні, проте їм важко справитися із своїми емоціями. 

Основні поради батькам

  • Говоріть та слухайте. Якщо ви мама чи тато підлітка, то з ним потрібно спілкуватися: розповісти про свої емоції, почуття. Не завжди ви почуєте зворотній зв’язок. Але головне — говорити правду. Звичайно, враховуйте і вік дитини. 
  • Емоції — це добре. На жаль, наша країна переживає зараз не найкращі часи. Нам страшно, хочеться плакати, ненавидіти ворога. Це нормально. Поясніть підлітку, що плачуть навіть дорослі чоловіки, тому негативні емоції мають право на існування.
  • Плани на майбутнє. Говоріть з дитиною, що ви зробите відразу як настане мир. Намагайтеся думати позитивно та не впадайте в депресію.
  • Підтримка. Обнімайте свою дитину, говоріть їй про свої почуття, що ви її любите.
  • Спільне заняття. В усіх школах Хмельницької області розпочалося дистанційне навчання. Таким чином діти та дорослі перемкнуть фокус уваги з війни на навчальний процес. Але спробуйте чимось займатися крім освіти. Наприклад, разом дивитися фільми, читати книги в голос. 
  • Спілкування з однолітками. На дитячих майданчиках обласного центру велика кількість дітей. Не сидіть постійно вдома за зачиненими дверима. Гуляйте вулицями, парками міста. Нехай ваша дитина спілкується з друзями, знайомиться з іншими дітьми.

Неважливо скільки вашій дитині років 6 чи 16, діти в будь-якому віці потребують підтримки дорослих. Просто з підлітками трішки складніше, адже вони вважають себе вже дорослими. Проте, на жаль, з реаліями дорослого світу їм важко впоратися. 

Сподіваємося, наш матеріал був для вас пізнавальним і ви знаєте як підтримати своє чадо в цих непростих життєвих умовах. 

Миру всім нам та перемоги!