В ніч з 31 жовтня на 1 листопада в світі відзначають Хелловін. Хмельничани не “пасуть задніх” в цьому плані та активно готуються до свята. Практично кожна крамниця, магазин чи кав’ярня прикрашені гарбузами та атрибутикою Хелловіна. Зрозуміло, що це більше маркетинговий хід, який має на меті привернути увагу клієнтів. Проте таке враження, що якщо торгова точка не прикрасить приміщення скелетами та павутиною, то торгу не буде. Сьогодні ми більше поговоримо про Хелловін: історія свята та чи варто відзначати цей день в календарі. Більше читайте на сайті khmelnychanka.info.
Історія Хелловін
Минулого року на сайті місцевих петицій Хмельницької міської ради було звернення від хмельничанина, який запропонував заборонити святкування Хелловіна. Чоловік мотивував це тим, що свято є антиукраїнським та воно негативно впливає на психіку і поведінку, як дорослих, так і дітей. Минулого року петицію так і не підтримали, адже більшість гадають, що це просто маскарад, жарт. Проте чи знають хмельничани історію свята?
Хелловін — це кельтське свято, яке знаменувало закінчення літа у північних народів язичницького періоду. У дохристиянський період люди вважали, що мертві душі у цей день поверталися на землю. Вони це робили для того аби реалізувати свої нездійсненні плани. Вся нечиста сила спускалася у ніч з 31 жовтня на 1 листопада на землю. Зрозуміло, що люди боялися різної нечисті, тому у Хелловін вони поклонялися темним силам, робили обряди, жертвоприношення.
Яка думка церкви?
Церква однозначне, Хелловін — це свято диявола. Крапка. І немає жодних компромісів. То виходить, що хмельничани, які святкують Хелловін шанують нечистого? Адже свято Хелловін з кожним роком набуває все більших масштабів. Священики стверджують, що воно за популярністю конкурує із такими христианскими праздниками, як Різдво Христове та Воскресіння Христове. Тобто, на Великдень діти чемно несуть великодній кошик до церкви, а на Хелловін тих же дітей батьки переодягають у демонів, чортів та відьом…
Проте більшість хмельничан сприймає святкування Хеловіна, як жарт, насміхання над смертю, а не, як поклоніння сатані. Але потрібно пам’ятати, що будь-яка дія тягне за собою певні наслідки. І саме тому церква просить не загравати з темними силами, з смертю, навіть жартома. Особливо, це стосується дітей, підлітків, у яких ще не сформований світогляд. Павутиння, зомбі, скелети, відьми… Чи це є атрибутикою добра, світла, радості? Це все невід’ємні елементи зла, агресії, горя, смерті. Саме це хмельничани хочуть притягнути у своє життя?
Дуже часто ми робимо якість вчинки та не думаємо про наслідки. Напевно, у Хмельницькому, країні та світі вдосталь зла, ненависті, ворожнечі, щоб ще підтримувати святкування цього неоднозначного свята. Хочеться, щоб у нашому житті зникли такі явища, як війна, вбивства, згвалтування, крадіжки, невиліковні хвороби. Тому давайте відзначати свята, які пропагують добро, любов, віру, надію, радість та терпимість один до одного.
А яке ваше ставлення до Хеловіна?
