Історія Хмельницької області буремна, адже наша територія знаходиться на стику історико-географічних країв — Правобережжя і Західної України. А це, звичайно, впливає на розвиток регіону, на формування суспільства, економіки, освіти, медицини, культури.
Ми продовжуємо знайомити наших читачів з відомими жінками, які проживали на території Хмельницької області або мають якесь відношення до регіону. Сьогодні це розповідь про українську співачку – Липковську Лідію Яківну. Жінка хоч народилася у сусідній Чернівецькій області, проте переїзд до міста Кам’янець-Подільський кардинально змінив її життя. Детальніше про Лідію Липковську читайте на сторінках сайту khmelnychanka.info.
Мріяла бути співачкою з дитинства
Лідія Липковська – видатна оперна співачка, яка народилася у 1884 році у Чернівецькій області (село Бабин Хотинського повіту Бессарабської губернії). Лідія росла у багатодітній сім’ї. У неї було четверо братів та троє сестер. Батько працював сільським вчителем, а ось тіткою Ліди була актриса Марія Заньковецька. Коли Лідія народилася відома родичка якраз підкорювала театральну сцену та розпочинала свій творчий шлях. Але незважаючи на це, обставини в яких жила Лідія Липковська, не сприяли розвитку її музичного таланту. Майбутня зірка зазначала в своїх мемуарах, що життя в глухому селі, в скромній сім’ї, без будь-якого музичного інструменту не мало жодних перспектив у плані творчої кар’єри. Але дівчині не забороняли співати і вона, звичайно, мріяла про сцену. Ліда любила в дитинстві вийти на берег річки Дністер чи на галявину в лісі та співати. Це була її дитяча сцена.
Доленосний переїзд у Кам’янець-Подільський
Було б дуже сумно, якби Лідія не розвивала свій талант. Але у 11 років Липковська переїхала до губернського міста Кам’янця-Подільського. Це був доленосний переїзд, який вплинув на розвиток її таланту. Переїздом дівчина була дуже задоволена, адже вона ніколи не бачила міста. А ще Ліда ніколи не бачила театру про який так мріяла.
У 1896 році Лідія Липковська почала навчатися у Кам’янець-Подільській Маріїнській жіночій гімназії. І саме після того, як Ліда стала ученицею жіночої гімназії, почалися її перші кроки у світі музики. Липковську почали взнавати. Точніше її голос: чудове сопрано церковного хору жіночої гімназії. Дівчина також брала участь у благодійних концертах, тому її ім’я швидко стало відомим у Кам’янці-Подільському.
Лідія Яківна згадувала, що в дитинстві вона була релігійною, тому їй часто снилися сни з янголами. А ще Ліда разом з іншими дівчатами співали різдвяних пісень, ходили з Вертепом по місту. У Великдень учениці жіночої гімназії співали великодні пісні. Взагалі, за красивий голос Липковську у Кам’янці називали “пташкою”. А ще багато хто приходив на недільну службу аби послухати, як юна Лідія співає. Дівчина дуже гордилася таким успіхом.
Також Ліда у Кам’янці-Подільському спробувала себе у різних ролях. Зокрема, Офелія. У своїх мемуарах артистка зазначала, що під час великої перерви у гімназії дівчина розпустила волосся та зробила “безумні очі”. У такому вигляді Липковська почала грати сцену безумства Офелії. Ліда так вправжно вжилася в роль, що почала плакати справжніми сльозами. Але кульмінації гри глядачі (30 дівчат-гімназисток) так і не побачили. Відступаючи назад Лідія потрапила в обійми начальниці гімназії. Цікаво, що через кілька років Лідія Яківна виконувала роль Офелії в паризькому “Гранд-опера”.
У Кам’янці-Подільському Липковська зустріла своє кохання
У 1901 році Лідія закінчує жіночу гімназію та має гарні оцінки в атестаті. Після закінчення навчального закладу Лідія Яківна мала можливість бути домашньою вчителькою та викладати ті предмети з яких мала гарні оцінки. Але цього не сталося.
Навесні, на Великодні свята, у Кам’янець до батьків приїжджає Христофор Маршнер, який вивчав східні мови у Петербурзькому університеті. Лідія познайомилася з заїзджим парубком і одразу знайшли спільну мови. Обоє захоплювалися Шекспіром, тому тем для розмов було багато. Між хлопцем та дівчиною була не просто дружба.
Христроф вирішив освідчитися Лідії і він приїхав до батьків дівчини аби просити благословення на шлюб. Проте батько Липковської був проти, адже вважав свою доньку ще юною для подружнього життя. Батько хотів щоб пара побралася через 2-3 роки. Проте Ліда та Христроф не бажали чекати і як Ромео та Джульєтта таємно взяли шлюб та поїхали у Петербург.
Успіхи Лідії Яківни Липковської
У 1903 році Лідія Яківна Маршнер вступила до Петербурської консерваторії. Чоловік був проти такого рішення, напевно тому Лідія Яківна в майбутньому, ступаючи на артистичний шлях, повернула собі дівоче прізвище. Ліда навчалася у відомої співачки Наталії Ірецької.
У 1906 році Липковська закінчила консерваторію та почала успішно будувати кар’єру співачки. Цього ж року Лідія Яківна зіграла Джульєтту в опері Джузеппе Верді “Риголетто”. Після цієї ролі її ім’я стало відоме усій театральній спільноті Росії.
Потрібно зазначити, що у Липковської були різні стосунки з чиновника, проте публіка її обожнювала.
У 1909 році починається всесвітня слава співачки з українським корінням. Лідія Яківна гастролювала у Європі, Японії, Китаї, Північній Америці, Австралії, Новій Зеландії.
Після 1917 року артистка жила за кордоном. Але все ж гастролями поверталася у рідні місця. Її концерти були у Києві, Одесі, Харкові, на Поділлі, Буковині. Взагалі, Лідія Липковська дуже любила свою малу Батьківщину та завжди намагалася частіше приїздити до рідного села, Кам’янця-Подільського. Співачка дуже хотіла зустрічі з родиною, друзями. І коли ці зустрічі були можливими, то завжди була присутня музика.
У 1958 році Лідія Яківна у 74 роки померла у Бейруті. Але після себе вона залишила згадку. Талант Лідії Липковської оцінювали всі зарубіжні критики, адже її голос порівнювали з флейтой та скрипкою.
Сподіваємося наш матеріал був для вас цікавим та пізнавальним і ви більше дізналися про життя та творчість відомої української співачки.
